нап'ялювати

НАП'Я́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАП'Я́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що, розм.

1. Одягати що-небудь таке, що не пасує або є незвичним.

А що буде, як і Бронко не захоче носити цих штанів? Минулися ті часи, коли носив усе, що нап'ялювали на нього (Ірина Вільде);

Говорить поважно, нап'яливши велику шапку (С. Васильченко);

// Надівати що-небудь нашвидку, недбало або взагалі надівати.

Не тямлячи себе, молодиця стягла з жердки свитку і, нап'яливши її та швиденько переповивши маленького, вибігла з ним на вулицю (В. Речмедін).

2. Натягувати що-небудь на щось.

На скло Михась нап'ялив абажур, щоб світло не заважало спати його численним братам та сетрам (С. Чорнобривець).