наркотизація
НАРКОТИЗА́ЦІЯ, ї, ж.
Дія за знач. наркотизува́ти.
Експериментально доведено гіпотезу наявності природної ендогенної “наркотизації” як механізму саморегулювання емоціогенного гомеостазу (з наук. літ.);
* Образно. Свого часу Ф. Гойя помітив, що “сон розуму народжує чудовиськ”. Інформаційною наркотизацією досягається головна мета спеціальних політтехнологій – створення ілюзорності буття й відхід від реальності у віртуальний світ (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)