народовладдя

НАРОДОВЛА́ДДЯ, я, с.

Форма державного управління, політичний лад, при якому верховна влада належить народові; демократія.

Безпосереднє народовладдя виявляється у випадках так званої прямої демократії, наприклад, коли кардинальні питання державного устрою, напрямків внутрішньої чи зовнішньої політики вирішуються на “загальних зборах” – на виборах, плебісцитах, референдумах тощо (з публіц. літ.);

Вилучення місцевих Рад із системи державної влади зовсім не означає, що вони вилучаються із системи народовладдя взагалі, перестали бути однією з найдійовіших форм участі громадян в управлінні справами суспільства і держави (із журн.).

Значення в інших словниках

1. народовладдя — народовла́ддя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. народовладдя — -я, с. Форма державного управління, політичний лад, за якого верховна влада належить народові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. народовладдя — ДЕМОКРА́ТІЯ (форма державного устрою, побудована на визнанні народу джерелом влади, на принципах рівності й свободи), НАРОДОВЛА́ДДЯ, НАРОДОПРА́ВСТВО заст.  Словник синонімів української мови
4. народовладдя — НАРОДОВЛА́ДДЯ, я, с. Форма державного управління, політичний лад, при якому верховна влада належить народові. Народовладдя в нашій країні дістає свій вираз насамперед у Радах депутатів трудящих — органах народного представництва...  Словник української мови в 11 томах