народолюбство

НАРОДОЛЮ́БСТВО, а, с., заст.

Любов до народу.

Серед кращої частини української інтелігенції, до якої належав батько Рильського, були міцні традиції народолюбства, поваги до простого народу, до його праці і мистецтва, до народної пісні та музики (С. Крижанівський);

Він [професор] давно збирає народні пісні, навіть віршики пописує. Проте народолюбство його – нова модна маніжка і з справжнім хлопським життям нічого спільного не має (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. народолюбство — народолю́бство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. народолюбство — -а, с., заст. Любов до народу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. народолюбство — НАРОДОЛЮ́БСТВО, а, с., заст. Любов до народу. Серед кращої частини української інтелігенції, до якої належав батько Рильського, були міцні традиції народолюбства, поваги до простого народу, до його праці і мистецтва, до народної пісні та музики (Криж., М. Рильський, 1960, 16).  Словник української мови в 11 томах