нарозповідати

НАРОЗПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого, що і без прям. дод., розм.

Розповісти багато чого-небудь.

Отаке Лисичка нарозповідала (І. Франко);

– Хоч не задуши, – хто ж тоді так гарно і багато про все буде розповідати!.. – Ха-ха-ха .. нарозповідав (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. нарозповідати — нарозповіда́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нарозповідати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Розповісти багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарозповідати — НАРОЗПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Розповісти багато чого-небудь. Отаке Лисичка нарозповідала (Фр., XIII, 1954, 263).  Словник української мови в 11 томах