Словник української мови у 20 томах

нарубний

НАРУБНИ́Й, а́, е́.

Стос. до нарубування;

// у знач. ім. нарубне́, но́го, с., іст. Податок, стягуваний за нарубане дерево.

Данини звалися: поволове, поральне, плугове, сторожове, подимне, помічне, подушне, повозове, .. нарубне (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нарубний — нарубни́й прикметник  Орфографічний словник української мови