насаджати —
насаджа́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
насаджати —
див. насаджувати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
насаджати —
ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (уводити щось нове в дію, у практику і т. ін.), ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), УВО́ДИТИ (ВВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, УСТАВЛЯ́ТИ (ВСТАВЛЯ́ТИ) заст., НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. (якісь звичаї, порядки і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ, НАСАДЖА́ТИ (насильно).
Словник синонімів української мови
насаджати —
НАСАДЖА́ТИ див. наса́джувати¹.
Словник української мови в 11 томах
насаджати —
Насаджа́ти, -джа́ю, -єш гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть.
Словник української мови Грінченка