Словник української мови у 20 томах

насадження

НАСА́ДЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. насади́ти¹, насаджа́ти 1, 3.

Для здійснення керівництва роботами з насадження великих лісових смуг необхідно організувати територіальні управління (з газ.);

Духовенство шукало інших засобів насадження нової релігії. Таким засобом спочатку стала релігійна обрядовість (з наук.-попул. літ.).

2. перев. мн. Посаджені дерева, рослини.

Де починалися весняні насадження, зупинився [Максим Кирилович] й задивився (І. Чендей);

Велике значення для очищення повітря в містах, селищах, на територіях промислових підпрємств, у дворах житлових будинків мають зелені насадження (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. насадження — наса́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. насадження — [насаджеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
  3. насадження — -я, с. 1》 Дія за знач. насадити I, насаджати 1), 3). 2》 перев. мн.Посаджені дерева, рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. насадження — НАСА́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. насади́ти, насаджа́ти 1, 3. Суниця та малина вже на другий рік після насадження дають урожай (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах