насадження
НАСА́ДЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. насади́ти¹, насаджа́ти 1, 3.
Для здійснення керівництва роботами з насадження великих лісових смуг необхідно організувати територіальні управління (з газ.);
Духовенство шукало інших засобів насадження нової релігії. Таким засобом спочатку стала релігійна обрядовість (з наук.-попул. літ.).
2. перев. мн. Посаджені дерева, рослини.
Де починалися весняні насадження, зупинився [Максим Кирилович] й задивився (І. Чендей);
Велике значення для очищення повітря в містах, селищах, на територіях промислових підпрємств, у дворах житлових будинків мають зелені насадження (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)