Словник української мови у 20 томах

насвіжо

НА́СВІЖО, присл., розм.

Щойно, зовсім недавно.

[Лікар:] Вже я таку прикмету знаю. Ви [Олімпіада Іванівна] зауважили, що він блищить, немов насвіжо полакований? А як тільки людина почина вилискуватись, то же кепська справа (Леся Українка).

Словник української мови (СУМ-20)