насиджувати
НАСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСИ́ДІТИ, джу, диш, док.
1. чого, що. Зігрівати своїм тілом яйця, сидячи на них (про птахів).
В гущавині гніздилися плиски, які вже насиджували яйця. Птахів розполохали гомоном (Ю. Мушкетик);
Швидкий ріст і важливі зміни зародка відбуваються лише після того, як яйце відкладене й батьки починають його насиджувати, тобто гріти (з навч. літ.).
2. що. Ведучи сидячий спосіб життя, набувати що-небудь.
Насиджувати мозолі на засіданнях.
3. розм., рідко. Сидіти довго на чому-небудь, перебувати тривалий час на одному місці.
– А що ж ви самі?.. Хіба жінка недужа? – Та так... Вона більше дома насиджує (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)