насилувати
НАСИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що і без прям. дод.
1. Насильно примушувати виконувати, робити, змінювати що-небудь.
– Я зовсім не хочу зловживати вашою гостинністю і насилувати звичаї вашого народу (Ю. Смолич);
– Які деспоти .. відмовлялись коли од свого панування, від змоги командувати, насилувати, мучити, убивати? Коли? Хто? (В. Винниченко).
2. Силою змушувати (жінку) до статевого акту; ґвалтувати.
Челядинці [князя] .. забирали у селян останню худобу, на очах батька й матері насилували дочок, у церквах бенкетували... (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)