насильник

НАСИ́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто насилує, експлуатує кого-небудь.

Кобзарю наш великий! Український народ святкує сьогодні Вашу дорогу пам'ять в умовах безпощадного смертного бою з лютим ворогом людства, з насильниками і гнобителями, що їх Ви так ненавиділи колись (О. Довженко);

Не бути тому довіку, щоб пан – насильник, деспот – сам дав народу волю! Її добути треба, в бою відбити, вирвати! (Василь Шевчук).

Значення в інших словниках

1. насильник — наси́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. насильник — -а, ч. Той, хто насилує, експлуатує кого-небудь; ґвалтівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насильник — НАСИ́ЛЬНИК (той, хто чинить насильства щодо кого-небудь); РОЗБІ́ЙНИК підсил., БАНДИ́Т підсил., ГОЛОВОРІ́З підсил., ГРОМИ́ЛО підсил., РОЗБИША́КА підсил. розм., ПІРА́Т рідше, БАШИБУЗУ́К заст. (той, хто чинить насильства, здирства, утиски, звірства і т. ін.  Словник синонімів української мови
4. насильник — НАСИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто насилує, експлуатує кого-небудь. Варяги, які появлялися на Русі як загарбники, грабіжники і насильники, виганялися слов’янами (Іст. УРСР, І, 1953, 50); Кобзарю наш великий!...  Словник української мови в 11 томах