Словник української мови у 20 томах

насильничати

НАСИ́ЛЬНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Здійснювати насильство; бути насильником.

Дійсно, пора розмов минала – приступала пора робити діло. А Москва так мовби ошаліла: сила беззаконія [беззаконня] завжди оп'яняє – і Москва насильничала, мов п'яна. – З усіх сторін скаржуться мені, – писав Мазепа (Г. Хоткевич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. насильничати — наси́льничати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. насильничати — -аю, -аєш, недок., розм. Здійснювати насильство; бути насильником.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насильничати — НАСИ́ЛЬНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Здійснювати насильство; бути насильником.  Словник української мови в 11 томах