насичуваний
НАСИ́ЧУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наси́чувати.
В результаті для досліджуваної системи отримали розчин постійно насичуваний карбогеном (з наук. літ.);
// у знач. прикм.
Якщо організм живої людини не хоче сприйняти насичуваної чужої крові, то після перших же п'ятдесяти грамів він бурно реагуватиме (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)