наскрізний
НА́СКРІЗНИЙ, а, е.
1. Який проходить наскрізь через що-небудь з виходом назовні.
У днищі вагона є щілина. Не широка, але наскрізна, видно шпали (А. Хижняк);
Ржава каска лежала в полі, В свіжозораній борозні, Поржавіли страшні та голі Дві пробоїни наскрізні (А. Малишко);
// Який повністю охоплює предмет.
Наскрізне проковування металу;
// Заснований на проникненні, наскрізь кого-, чого-небудь.
Про Ю. Ф. Воробйову більшість знає лише те, що вона переступила грань між життям і смертю і набула здатність наскрізного бачення (з наук.-попул. літ.).
2. По якому пересування здійснюється від початкового до кінцевого пункту маршруту без перешкод, пересадок і т. ін.
Піднявши води Дніпра на тридцять сім метрів, загата затоплює пороги і таким чином зв'язує Верхній Дніпро з Нижнім наскрізним водним шляхом (Ю. Смолич);
Внаслідок .. спрощеного планування села наскрізні вулиці лишилися незахищені від вітрів і зимових хуртовин (О. Довженко);
// Стос. до пересування без перешкод, пересадок іт. ін.
Наскрізний рух підземних вод горизонтами земної кори відбувається завдяки постійному їхньому поповненню й розвантажуванню (з наук.-попул. літ.).
3. перен. Який зберігається на всьому протязі чого-пебудь, від початку до кінця.
Один із наскрізних образів у творчості Шевченка – це образ матері (М. Рильський);
Наскрізною темою, що проходить через усі часові верстви народних колядок і щедрівок, є селянська праця, сокровенна турбота про господарські успіхи, добробут, здоров'я і щастя сім'ї (з наук. літ.).
4. перен. Який повністю охоплює всі моменти виробничої сфери.
Особливу увагу в новій програмі з географії приділено наскрізним напрямам. Ці напрями – економізація, екологізація, соціологізація, посилення практичної націленості викладання (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)