наслухування

НАСЛУ́ХУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. наслу́хувати.

Аж свист, що почувся, здавалось, ось-ось над його головою, виполошив його з німого наслухування (І. Франко);

Таке безнастанне наслухування так розривало його увагу, що не міг нічого з прочитаного розуміти (Л. Мартович);

З наслухування, звідкіля пси відізвуться, нічого певного не вийшло (Б. Лепкий);

Марiйка стала бiля вiкна.., з чеканням i наслухуванням в усьому тiлi (Р. Андріяшик).

Значення в інших словниках

1. наслухування — наслу́хування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. наслухування — -я, с. Дія за знач. наслухувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наслухування — НАСЛУ́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наслу́хувати. Таке безнастанне наслухування так розривало його увагу, що не міг нічого з прочитаного розуміти (Март., Тв., 1954, 242).  Словник української мови в 11 томах