насмажувати
НАСМА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок. НАСМА́ЖИТИ, жу, жиш, док., чого.
Смажачи, приготовляти в якій-небудь кількості (про їжу).
– Чи догадаються тільки насмажити на вечерю молодих печеричок, так, як він любить (М. Коцюбинський);
Тітка Катерина насмажила на салі якихось чудових, нечуваної смакоти, коржиків (О. Копиленко);
Марківна насмажила мамі млинців, налила в пляшку молока (Б. Антоненко-Давидович);
– У мене нема нічого готового, але можу насмажити дерунів (Ю. Винничук);
// Те саме, що сма́жити 2.
Й командирів сонце насмажує не менше, ніж нас [солдатів], і командири хочуть купатися (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)