насновувати
НАСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., що.
Намотувати нитки на що-небудь.
Бережно зняв з верстака я основу, Людям роботу розніс і роздав; .. теперечки знову Берди направив, нитки наснував (Я. Щоголів);
* Образно. Насновує вечір за думою думу (В. Бичко);
В нього нижче опускаються щоки і тільки тепер видно, як багато зморщок наснували на його обличчі роки (М. Стельмах);
Стала осінь луками ходити, наснувала з павутин антен... (Д. Білоус).
Словник української мови (СУМ-20)