Словник української мови у 20 томах

насновувати

НАСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., що.

Намотувати нитки на що-небудь.

Бережно зняв з верстака я основу, Людям роботу розніс і роздав; .. теперечки знову Берди направив, нитки наснував (Я. Щоголів);

* Образно. Насновує вечір за думою думу (В. Бичко);

В нього нижче опускаються щоки і тільки тепер видно, як багато зморщок наснували на його обличчі роки (М. Стельмах);

Стала осінь луками ходити, наснувала з павутин антен... (Д. Білоус).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. насновувати — насно́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. насновувати — -ую, -уєш, недок., наснувати, -ую, -уєш, док., перех. Намотувати нитки на що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насновувати — НАСНО́ВУВАТИ, ую, усш, недок., НАСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. Намотувати нитки на що-небудь. Бережно зняв з верстака я основу. Людям роботу розніс і роздав; ..теперечки знову Берди направив, нитки наснував (Щог., Поезії, 1958, 104); *Образно.  Словник української мови в 11 томах