насолоджування
НАСОЛО́ДЖУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. насоло́джуватися.
Насолодження сповіддю дорівнює насолодженню самоспогляданням, тобто насолодженню егоїзмом (В. Єшкілєв);
Мас-медія, замість кричати про ситуацію в системі освіти та медицини, захлинаються від насолодження політичними інтригами (С. Пиркало);
Гостре відчуття своєї присутності в світі, радість злиття з природою і насолоджування самим актом життя, – в такому погляді на людину криється головна точка дотику між новелою “Момент” і повістю К. Гамсуна “Пан” (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)