насопітися

НАСОПІ́ТИСЯ, плюся, пешся, док.

Добре, довго посопіти (перев. від утоми).

Стрімкою стежкою під гору йшов якись чоловік. Я знаю цю погану стежку; добре треба насопітися, поки влізеш (О. Маковей);

// Уволю, досхочу посопіти (перев. спересердя).

Кузя похмуро сопів і довго не відповідав на мої спроби заговорити. Нарешті і, насопівшись досхочу, хлопець .. витяг з кишені штанів трикутничок листа (Л. Первомайський);

Вже десь годин через дві, випаливши не менше трьох люльок та насопівшись уволю, Пакканен нетерпляче чмихнув, звів на дружину запитливий погляд (Ю. Збанацький).