насос
НАСО́С, а, ч.
1. Механізм для накачування або викачування рідин, газів.
Працювали вакуумні насоси, висмоктуючи повітря з приладів (Н. Рибак);
Автоматичний насос нагнітав повітря до дослідних резервуарів у каюті крізь крани в зовнішній стінці астроплана (В. Владко);
Через кілька годин, нарешті, пощастило зупинити воду. Її висмоктували потужні насоси (Д. Ткач);
* У порівн. Вогкий тюремний коридор, мов велетенський насос, втягує нас все далі й далі (П. Колесник);
Долазячи до балкона, я вже хукав і хекав, мов насос (В. Нестайко);
// Те, що діє за принципом такого механізму.
Евкаліпти – своєрідні насоси, які енергійно висмоктують воду з ґрунту (у тропічних країнах їх навіть використовують для осушення боліт) (з наук.-попул. літ.).
2. у знач. ім. насо́сна, ної, ж. Насосна станція.
Сьогодні ще насосна мовчить, жодної людини не видно біля неї, а завтра вранці розмірено заб'ється її серце – два мотори (Ю. Збанацький).
△ (1) Гідравлі́чний насо́с – гідромашина, яка перетворює механічну енергію двигуна в енергію переміщуваної рідини, підвищуючи її тиск.
Гідравлічні насоси підіймають рідину на певну висоту, подають її на необхідну відстань у горизонтальній площині або змушують циркулювати у якійсь замкненій системі (з наук.-попул. літ.);
(2) Живи́льний насо́с, техн. – насос для подавання води під тиском у паровий котел.
На відміну від циркулярного насоса, живильний насос повинен переміщувати незначну кількість води та розвивати порівняно високий тиск, який перевищуватиме гідростатичний тиск у системі опалення (з наук. літ.);
(3) Циркуля́рний насо́с, техн. – один із головних складників системи опалення й гарячого водопостачання.
Висота системи (будівлі) не має значення, оскільки рідина, що подається насосом до трубопроводу, штовхає воду також у зворотному напрямі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)