насочуватися

НАСО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., НАСОЧИ́ТИСЯ, чи́ться, док.

1. Просочуючись, натікати кудись або в якій-небудь кількості.

Вдосталь часу того натекло, і смоли насочилось для мумій (П. Мовчан).

2. Набиратися, просякати чим-небудь.

Ставимо готовий торт на 24 години в холодильник, він повинен охолодитися й насочитися кремом (із журн.);

// перен. Наповнюватися чим-небудь.

– Чого питати про це – його ж [Степана] убито. – А може, й не зовсім убито, – одразу в'яне жінка і голос її насочується сльозами і мукою (М. Стельмах);

Ниє вона [душа], насочується болем, коли з тебе не те що глузують, а ледь-ледь спробує хтось покепкувати (Є. Доломан).

Значення в інших словниках

1. насочуватися — насо́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. насочуватися — -ується, недок., насочитися, -читься, док. 1》 Просочуючись, натікати кудись або в якій-небудь кількості. 2》 Набиратися, просякати чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насочуватися — НАСИ́ЧУВАТИСЯ чим (убирати в себе у великій кількості рідину, пару, запах і т. ін.), ПРОСЯКА́ТИ, ПРОСО́ЧУВАТИСЯ, НАБИРА́ТИСЯ чого і чим, ПРОЙМА́ТИСЯ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ) поет., НАСО́ЧУВАТИСЯ рідко; ПІДХО́ДИТИ (насичуватися знизу водою). — Док.  Словник синонімів української мови
4. насочуватися — НАСО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок.,, НАСОЧИ́ТИСЯ, чи́ться, док. 1. Просочуючись, натікати кудись або в якій-небудь кількості. У човен насочилась вода. 2. Набиратися, просякати чим-небудь.  Словник української мови в 11 томах