насперечатися
НАСПЕРЕЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
Багато, довго посперечатися.
В артільному дворі Іван за день стільки попобігав, наносився плугів та борін, насперечався з людьми, що не можна було собі й уявити (С. Чорнобривець);
Шевчук з Дудником того дня і наїздилися, і набігалися, і насперечалися по саме нікуди (М. Дашкієв);
Цілий день радники сиділи в громадському домі, насперечавшись до хрипоти (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)