Словник української мови у 20 томах

настеляльниця

НАСТЕЛЯ́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Жін. до настеля́льник.

Намагався [Андрій] працювати чітко і розмірено; знав, почував, що від його вправності залежить ритм роботи усього агрегату, усіх людей на молотьбі – настеляльниць, подавальниць, снопов'язів (В. Минко).

Словник української мови (СУМ-20)