настрашений
НАСТРА́ШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до настраши́ти.
Над цим місцем кружляли неспокійно риболови, ворони та інша птиця, настрашена незвичайними гістьми (Юліан Опільський);
Ну, як же ти там, Тоню? Мабуть, настрашена батьком, сидиш та зубриш..! (О. Гончар);
// у знач. прикм.
Переляканий [пасерб] біг настрашений назад (М. Грушевський);
Біля печі сусідки разом ойкнули, поточилися до дверей і настрашені мигнули попідвіконню (П. Панч);
// Який виражає переляк.
– Дядьку, Кузьмо, ви, глядіть, не приспособте дуло до плеча та не застрельте мене отут у сараї, – настрашеним голосом просив Джемелик (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)