насув

НАСУ́В, у, ч., геол.

Одна з форм розривного порушення у заляганні гірських порід, при якому одні маси порід насуваються на інші по похилій поверхні розлому внаслідок тектонічних рухів земної кори.

Великоамплітудні насуви, переміщення по яких в українській частині карпатської дуги сягають 15 –20 км, перекривають складно побудовані нафтогазоносні структури (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. насув — -у, ч. Форма порушеного залягання шарів гірських порід з розривом їхньої суцільності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. насув — Тектонічна структура, що виникла внаслідок горизонтального переміщення мас гірських порід на значну відстань вздовж горизонтальної або трохи похиленої поверхні.  Універсальний словник-енциклопедія