насіяний
НАСІ́ЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до насі́яти.
Сонцем курились після дощу неозорі, насіяні людиною хліба, і людина стояла серед них, ніби в океані, радуючись своєю працею, плодючістю землі... (О. Гончар);
// насіяно, безос. пред.
Насіяно, наорано, та нікому жати, Питається син матері: которую брати? (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)