Словник української мови у 20 томах

натеребити

НАТЕРЕ́БИТИ, блю, биш, док., чого, розм.

Нам'яти, натерти чого-небудь.

Короткий відпочинок, і по півторя сухаря на бійця .. А хто ще мав силу, міг натеребити житніх одволожених колосків (М. Стельмах);

Підвелась, натеребила з колоска зерна, кинула до рота – життя, а смаку нема (Б. Харчук).

Словник української мови (СУМ-20)