натремтітися
НАТРЕМТІ́ТИСЯ, мчу́ся, мти́шся, док., розм.
Потремтіти довго, багато.
Погано, як боїться: лиха не мине, а ще й натремтиться (прислів'я);
Натремтілася Єлька в кладовищенських полинах, поки вони бесідували. Чогось втовкмачилося їй, що голова заявиться по неї не інакше, як з міліціонером (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)