натрій
НА́ТРІЙ, ю, ч.
М'який, блискучий білого кольору лужний метал, який швидко окислюється на повітрі.
Натрій і кальцій належать до хімічно найактивніших металів (з навч. літ.);
Натрій, калій і літій вмить відводять тепло, що вивільнюється в активній зоні реактора (з наук.-попул. літ.).
△ Гідрокарбона́т на́трію див. гідрокарбона́т;
Саліци́ловий натр (на́трій) див. натр;
(1) Хло́ристий на́трій; Хлори́д на́трію – натрієва сіль хлористоводневої кислоти; кухонна сіль.
Найбільш поширеною в природі сіллю соляної кислоти є хлористий натрій – кухонна сіль (з наук.-попул. літ.);
Хлорид натрію – вихідний матеріал для промислового добування вільного хлору і його сполук, яких немає в природі (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)