натужливий

НАТУ́ЖЛИВИЙ, а, е.

Те саме, що нату́жний.

Жінка мала замість правої ноги дерев'яну колодку, була без палиці, дтбала дрібними натужливими кроками (Є. Куртяк);

* Образно. Вони підходили до лісу. Оголений, сірий, він зустрічав їх натужливим гулом – здавалося, нарікав на дощі й вітри (М. Ю. Тарновський).