натупати
НАТУ́ПАТИ, аю, аєш, док.
1. чого і без прям. дод. Багато ходивши (тупавши), залишити сліди бруду на чому-небудь; натоптати.
2. Тупаючи ногами, пригрозити кому-небудь.
Юрко почав плакати й кричати. Іван Семенович розлютився і, накричавши та натупавши ногами, прогнав Юрка з кімнати. Той побіг на подвір'я (М. Івченко).
Словник української мови (СУМ-20)