натуральний
НАТУРА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. заст. Природознавчий.
– Я дуже люблю натуральну історію, – говорила Катерина (І. Нечуй-Левицький);
[Агафія:] Записався [син] на натуральні науки, на якусь фізику та хімію (І. Франко).
2. Природного походження; протилежне штучний.
Тут єсть [є] натуральна залізна шипуча вода, досить добра на смак, але я ще не дуже її п'ю, бо не знаю, як і скільки її пити (Леся Українка);
Створено марки штучного каучуку, які за технічними характеристиками набагато перевершують натуральний (з наук.-попул. літ.).
3. Який існує в дійсності; справжній.
Річард ліпить з неї [індіанки] статую натуральної величини (Леся Українка);
Описати хату Кравчини з ілюстраціями і фотографіями .. Піл, піч, долівка земляна, помийниця, сіни, двір в натуральному вигляді (О. Довженко);
Тиша навколо, така натуральна тиша! (Л. Забашта).
4. Непідроблений, звичайний, природний; протилежне роблений, надуманий.
В голосі Дарчиному забриніла вже натуральна цікавість (Леся Українка);
– Та так-таки й упала? – закриваючись віялом, зареготалась Галя таким натуральниммайстерним реготом, що Миколі чогось ніяково .. стало (В. Винниченко);
// Невдаваний, щирий (про риси характеру).
Професор був натуральний з людьми, і саме такої натуральності чекав і до себе (Ю. Смолич).
5. Який виражається натурою (у 4 знач.).
Підприємства замість грошових розрахунків перейшли до взаємного зарахування і натурального обміну продукцією (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)