натягання

НАТЯГА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. натяга́ти¹ і натяга́тися¹ 1–3.

Віддавна вже трудився [Павло Гаєвий] натяганням людських ніг і рук. Брався знахарювати й до худоби (Л. Мартович);

На всьому обсягові діапазону голос звучить не зовсім однаково – змінюється напруженість, характер змикання та натягання голосових зв'язок (з навч. літ.).

◇ (1) Натяга́ння шку́рки на кисі́ль – намагання довести що-небудь малопереконливими аргументами.

Чисте оце натягання шкурки на кисіль, отаке життя (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. натягання — натяга́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. натягання — -я, с. Дія за знач. натягати I і натягатися I 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натягання — НАТЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. натяга́ти¹ і натяга́тися¹1 — 4. На всьому обсягові діапазону голос звучить не зовсім однаково — змінюється напруженість, характер змикання та натягання голосових зв’язок (Худ. чит., 1955, 61).  Словник української мови в 11 томах