натік
НА́ТІК, теку, ч.
1. Шар якої-небудь речовини, що натекла куди-небудь, розтеклася по чомусь.
Перетравлені в шлунках високогірних тварин, серед яких понад 70 лікарських, і перетворюються на муміє; біомаса не розкладається, а муміфікується на каменях, з водою утворює на скелях характерні бурульки чи натеки (з наук.-попул. літ.).
2. розм. Те саме, що на́бряк.
Словник української мови (СУМ-20)