натіпувати

НАТІ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТІ́ПА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. чого. Тіпаючи, виготовляти яку-небудь кількість чогось.

Співу в цей день не було, але й суперечки теж тривали недовго – всякому хотілося натіпати побільше волокна (В. Земляк).

2. тільки док., кого, що і без прям. дод., розм. Те саме, що наби́ти 7.

– Ваню!.. губи натіпаю! – лупнувши зо сну очима, сердито посварилася пані (С. Васильченко);

Призвуть [козаки], було, якого гуляку – хлопця, натіпають і скажуть: –Оце тобі “пам'ятне”, щоб не забув, де бито тебе“ (з легенди).

◇ (1) Наті́пати конопе́ль з кого – покарати або вбити кого-небудь.

Він [грек] також падав жертвою опінії, що він лазутчик декотрих земель. За ним в сткпах погналися Еринії, натіпали із нього конопель (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. натіпувати — наті́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. натіпувати — -ую, -уєш, недок., натіпати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Тіпаючи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. 2》 тільки док., розм. Те саме, що набити 7).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натіпувати — НАТІ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Тіпаючи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. Співу в цей день не було, але й суперечки теж тривали недовго — всякому хотілося натіпати побільше волокна (Земляк, Гнівний Стратіон...  Словник української мови в 11 томах