Словник української мови у 20 томах

науково-координаційний

НАУКО́ВО-КООРДИНАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Який здійснює координацію наукової роботи.

Здійснюючи певні завдання, науково-координаційні ради спираються на територіальні центри науково-технічної інформації (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. науково-координаційний — науко́во-координаці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. науково-координаційний — -а, -е. Призначений для координації науково-дослідних робіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови