нафта
НА́ФТА, и, ж.
1. Мінеральна рідка масляниста горюча речовина, темно-бурого або чорного кольору, що залягає в надрах землі й уживається як паливо, а також як сировина для одержання деяких цінних продуктів (гасу, бензину і т. ін.).
Борислав – це село в Галичині, де добувають нафту (М. Коцюбинський);
Йдуть комбайни із Ростова, Нафта пливе із Баку (С. Воскрекасенко);
Найбагатше природне джерело вуглеводів – нафта і природний газ (з навч. літ.).
2. діал. Гас.
Її лютило те, що нафта вийде сьогодні-завтра, а тоді світи очима (Л. Мартович);
Нафти нема. Ночі довгі, як степові дороги на великій рівнині (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)