нафтовий
НА́ФТО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до на́фта.
В тій ямі, що була в долинці, показалася ропа, себто рідкий чорний плин з нафтовим запахом (І. Франко);
// Який виготовляють з нафти.
Нафтове паливо за калорійністю у багато разів перевищує всі відомі види твердого палива (з навч. літ.).
2. Признач. для видобування, оброблювання нафти.
На сірих узгір'ях зводились нафтові вишки (В. Кучер);
Вони працювали неподалік звідси на нафтових промислах (О. Гончар);
Відомі промисли, де добувають важку густу нафту не із свердловин, а в нафтових шахтах (з навч. літ.).
3. Який працює, діє на нафті.
До чорного сволока була прибита нафтова лямпка [лампа], що неясно блискотіла через закопчене скло (Н. Кобринська);
Нафтовий двигун.
4. Стос. до нафти, її добування й перероблювання.
Вона вчиться в нафтовому інституті, до того працювала на заводі (О. Донченко);
Нафтова індустрія; Нафтова промисловість.
Словник української мови (СУМ-20)