находитися
НАХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., НАЙТИ́СЯ, найду́ся, на́йдешся, док., розм.
1. Бути в наявності.
Не находилось ні одної [дівчини], котра б пригорнула його, як старша сестра (Панас Мирний);
На лужині коло Тиси виникло мале село, а що на його околиці находилося багато квасної води, назвали й село – Кваси (з легенди);
Вона не повертала й голови і все тремтіла, хоч на ній було все, що найшлось теплого в кімнаті (Г. Хоткевич);
// Виявлятися, траплятися.
Яків дожидав якогось чоловіка до себе, – якісь воли на спродаж находяться... (Марко Вовчок);
І, може, де кобза найдеться, Що гучно на співи озветься, На співи, на струни мої негучні (Леся Українка).
2. тільки док., розм. Те саме, що народи́тися.
Найшлася в Насті дитинка... таке-то малесеньке (Марко Вовчок);
– На петра найшлося [лоша]... (Остап Вишня).
НАХОДИ́ТИСЯ, ходжу́ся, хо́дишся, док., розм.
Походити багато, досхочу.
Ходжу берегами, Та й не находжуся; Дивлюсь на сади зелені, Та й не надивлюся (П. Куліш);
– Находивсь я по білому світу. Бачив багате і бідне життя (О. Довженко);
// Походивши багато, стомитися.
Вже так находився Іванко по Новгороду, що й ноги не носили (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)