нахололий

НАХОЛО́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до нахоло́нути.

За непокритими, нахололими за ніч столами .. сиділи люди (М. Стельмах);

Земля підставляла сонцеві нахололі за зиму чорні ріллі (І. Цюпа);

// у знач. прикм.

– Я почекаю, – сказав він і вийшов у порожній нахололий коридор (Ю. Щербак);

Дім ще беріг у собі зиму: у вистуджених грубках, у нахололих стінах та долівці (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. нахололий — нахоло́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нахололий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до нахолонути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нахололий — НАХОЛО́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до нахоло́нути. За непокритими, нахололими за ніч столами.. сиділи люди (Стельмах, І, 1962, 3); Земля підставляла сонцеві нахололі за зиму чорні ріллі (Цюпа, Грози.., 1961, 211).  Словник української мови в 11 томах