Словник української мови у 20 томах

нахоплятися

НАХОПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАХОПИ́ТИСЯ, хоплю́ся, хо́пишся; мн. нахо́пляться; док., розм.

1. Наставати, наближатися в часі.

День уже нахопляється, треба на панщину йти (Марко Вовчок);

– Увечері отак вийшли з вагона. Дощ періщить, ніч от-от нахопиться, а ми стоїмо під якоюсь повіткою (М. Олійник);

// Приходити, прибувати своєчасно, тоді, коли потрібно.

Галя сумувала... На той саме час нахопився Чіпка (Панас Мирний);

На той час нахопився заступник голови (Ю. Мушкетик).

2. Рухаючись, несподівано натрапляти на кого-, що-небудь, зустрічатися з ким-, чим-небудь.

Еней як відсіль відступився І далі трохи одійшов, То на другеє нахопився, Жіночу муку тут найшов (І. Котляревський);

Раз, як ховався він [чорт] по закамарках, нахопився на його [нього] якийсь чоловік, трохи з ніг не звалив (О. Стороженко);

Згодом приповз Роман з іншого боку. Нахопився на Роздольського, зіткнулися голови докупи (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нахоплятися — нахопля́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. нахоплятися — жм., наставати, надходити, наближатися; (на що) натрапляти, натикатися; док. НАХОПИТИСЯ, нагодитися.  Словник синонімів Караванського
  3. нахоплятися — -яюся, -яєшся, недок., нахопитися, -хоплюся, -хопишся; мн. нахопляться; док., розм. 1》 Наставати, наближатися (в часі). || Приходити, прибувати своєчасно, тоді, коли потрібно. 2》 Рухаючись, несподівано натрапляти на кого-, що-небудь, зустрічатися з ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нахоплятися — НАГОДИ́ТИСЯ (прийти, прибути куди-небудь, з'явитися десь непередбачено, випадково, але до речі, вчасно або навпаки — не до речі для того, до кого хтось прийшов, кому хтось зустрівся), НАХОПИ́ТИСЯ розм.; ТРА́ПИТИСЯ, ПІДВЕРНУ́ТИСЯ розм., НАВЕРНУ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. нахоплятися — НАХОПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАХОПИ́ТИСЯ, хоплю́ся, хо́пишся; мн. нахо́пляться; док., розм. 1. Наставати, наближатися (в часі). День уже нахопляється, треба на панщину йти (Вовчок, І, 1955, 67); — Увечері отак вийшли з вагона.  Словник української мови в 11 томах