нахраписто
НАХРА́ПИСТО, розм.
Присл. до нахра́пистий.
Ніби й щиро говорив [Онопрій з Кіндратом] і де в чому таки говорив правду, але все це якось воно так раптово, нахраписто вийшло у нього (А. Іщук);
Коні, як і жінки, люблять ласку, – вже повчає [Марія] їх. – З ними не можна грубо і нахраписто (М. Слабошпицький).
Словник української мови (СУМ-20)