начальників
НАЧА́ЛЬНИКІВ, кова, кове.
Прикм. до нача́льник.
В ту ж мить зрозумів, що він [Тимон] уже в начальникових словах не сумнівається (Д. Бузько);
// Власт. начальникові.
Грізний! В руці сила, власна і начальникова (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)