нашкрябувати
НАШКРЯ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШКРЯ́БАТИ, аю, аєш, док., що, чого.
1. Шкрябаючи, набирати, збирати яку-небудь кількість чогось.
Для того, щоб завантажити тачанку, її зупиняють і .. нашкрябують торф з валка в кузов (з наук. літ.);
Хтось нашкрябав з вікна паморозі і запхнув йому за комір (Л. Юхвід).
2. перен., розм. З труднощами набирати, збирати, нагромаджувати що-небудь.
– Немає спромоги більш як п'ять карбованців позичити... – Уже ж і я більш як п'ять [карбованців] не нашкрябаю (Б. Грінченко);
На сходках все гули, що не буде чого в ґрунт кинути, а прийшла весна, кожен звідкись таки нашрябав то проса, то гречки, то якоїсь іншої нашниці (О. Гончар).
3. розм. Шкрябаючи або натискаючи чим-небудь гострим, робити подряпини, знаки, зображення і т. ін. на чомусь; надряпувати.
Башмачний, нашрябав на своїй парті корабель (О. Донченко).
4. тільки док., перен., розм. Написати, перев. нерозбірливо, абияк, поганим почерком.
[Писар:] Ні, мабуть, треба пропустить, бо такого тут нашкрябаю, що й сам опісля не розберу (І. Карпенко-Карий);
Кемпер швиденько нашкрябав кілька слів (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)