наштирувати

НАШТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШТИ́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, діал.

1. тільки док. Швидко погнати.

Наштирили Зайку злиденні хорти (І. Манжура).

2. Підбурювати, підбивати до певного (перев. негативного) вчинку, дії.

А баби все під'юджують, все наштирують [чоловіків] (М. Коцюбинський);

Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. наштирувати — нашти́рувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. наштирувати — див. підбурювати  Словник синонімів Вусика
3. наштирувати — -ую, -уєш, недок., наштирити, -рю, -риш, док., перех., діал. 1》 тільки док.Швидко погнати. 2》 Підбурювати, підбивати до певного (перев. негативного) вчинку, дії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наштирувати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. наштирувати — НАШТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШТИ́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал. 1. тільки док. Швидко погнати. Наштирили Зайку злиденні хорти (Манж., Тв., 1955. 256). 2. Підбурювати, підбивати до певного (перев. негативного) вчинку, дії.  Словник української мови в 11 томах