неважний
НЕВА́ЖНИЙ, а, е, розм.
1. Те саме, що неважли́вий.
Голова снує думки. Про що я думаю? Я думаю про щось чуже, стороннє, неважне, а проте тямлю, що я не забув свого горя (М. Коцюбинський).
2. Який не має доброї якості; поганий.
Була в театрі на новій п'єсі з артистичного життя (гарно грали, а п'єса неважна) (Леся Українка);
Хоч і неважна берданка, а все ж я з неї власноручно одинадцять фашистів поклав (Ю. Мокрієв);
// Який не дуже задовольняє чиї-небудь вимоги, потреби; досить поганий, незадовільний.
– Нам треба жом. Те, що нам належало, ми вже вибрали. Тепер просимо, додатково. З худобою в нас неважне діло (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)