невбраний

НЕВБРА́НИЙ, а, е.

1. Який не має на собі одягу.

* Образно. [Гелен:] Адже тая правда – цнотлива дуже і поважна жінка і сором їй ходити без одежі... [Кассандра:] Але й сама я жінка, отже правду я можу бачити й невбрану (Леся Українка).

2. Який одягнений не так, як належить для певних обставин.

Траву дивись удень, як обсохне роса, а дівку у будень, як невбрана та боса (приказка).

Значення в інших словниках

1. невбраний — невбра́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невбраний — -а, -е. 1》 Який не має на собі одягу. 2》 Який одягнений не так, як належить за даних обставин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невбраний — НЕВБРА́НИЙ, а, е. 1. Який не має на собі одягу. *Образно. [Гелен:] Адже тая правда — цнотлива дуже і поважна жінка і сором їй ходити без одежі… [Кассандра:] Але й сама я жінка, отже правду я можу бачити й невбрану (Л. Укр., II, 1951, 294). 2. Який одягнений не так, як потрібно у цій обстановці.  Словник української мови в 11 томах