невивченість
НЕВИ́ВЧЕНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. неви́вчений.
Репроспективно-типологічні дослідження можуть привести до позитивних результатів лише за наявності матеріалів усіх хронологічних зіставлень, що прихводить до помилкових висновків (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)