невичинений
НЕВИ́ЧИНЕНИЙ, а, е.
Який не проходив спеціальної обробки, якого не вичинили (про шкіру).
Отаман пригадував того Симеона.., втомленого, настороженого, сумирного й задумливого парубка у старій шапці й телячому, з невичиненої шкіри, кунтушику (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)